"Україно, Свята Мати Героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітрів кавказьких, шумом карпатських ручаїв, боїв славного Завойовника Батька Хмеля, тріумфом і гуком гармат Революції, радісним гомоном Софійських Дзвонів.
Нехай душа моя в Тобі відродиться, славою Твоєю опроміниться, бо Ти, Пресвята, все життя моє, бо Ти все моє щастя. Задзвони мені брязкотом кайданів, скрипом шибениць в понурі ранки, принеси мені зойки закатованих в льохах, в тюрмах і на засланнях, щоб віра моя була гранітом, щоб зросла завзяття міць, щоб сміло йшов я в бій так, як ішли Герої за Тебе, Свята. За Твою славу, за Твої Святі Ідеї; щоб помстити ганьбу неволі, потоптану честь, глум катів Твоїх, невинну кров помордованих дітей твоїх, величну смерть Героїв української Нації і тисяч інших незнаних нам, що їхні кості порозкидані або тайком поховані.
Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці моєму. Страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, в серці замешкай моєму! Зрости мене до ясних чинів. У тих чинах хай знайду я смерть, солодку смерть у муках за Тебе. І розплинуся в Тобі я та вічно житиму в Тобі! Відвічна Україно, Свята, Могутня, Соборна! Слава Україні! Слава нації! Україна понад усе!"